Сильним кроком до зміцнення енергетичної безпеки держави та розширення її експортного потенціалу назвав у неділю Президент України Леонід Кучма підключення до енергосистеми України другого енергоблоку Хмельницької АЕС. «Україна послідовно реалізовує своє стратегічне завдання — створює енергетичний міст між Сходом і Заходом», — сказав глава держави. «Нехай сьогоднішня подія додасть нам упевненості в досягненні поставленої мети», — додав він.
Пуск другого блоку ХАЕС, відзначив Л. Кучма, «це — наша велика спільна перемога. Україна ще раз підтвердила свої високі технологічні й інтелектуальні можливості, своїми силами та коштами побудувавши один із найсучасніших у світі енергетичних об’єктів». Президент подякував вченим, фахівцям-енергетикам і атомникам та вручив співробітникам станції, працівникам енергетичної галузі державні нагороди. За заслуги перед державою в розвитку атомної енергетики та багаторічну працю Президент присвоїв міністру палива й енергетики, президенту НАЕК «Енергоатом» Сергію Тулубу звання Героя України та вручив йому орден Держави. Він відзначив, що вручає цю нагороду з побажанням ввести в експлуатацію четвертий енергоблок Рівненської АЕС та невідкладно розпочати будівництво 3-го енергоблоку ХАЕС. Указом Президента за внесок у зміцнення енергетичного потенціалу України, самовіддачу та трудову доблесть, виявлені при спорудженні та введенні в дію ХАЕС-2, орденом Ярослава Мудрого V ступеню нагороджено також голову Держкомітету ядерного регулювання Вадима Грищенка, віце-президента з питань капбудівництва «Енергоатома» Володимира Коровкіна та директора державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Олександра Смишляєва. Державні нагороди отримали будівельники та експлуатаційники Хмельницької АЕС. У місті атомників Нетiшині Президент вручив співробітникам ХАЕС ключі від нових квартир у 142-квартирному будинку.
Президент нагадав, що в 1995 році Україна та країни «Великої сімки» уклали Меморандум, узявши на себе зобов’язання закрити Чорнобильську АЕС та привести у відповідність із вимогами МАГАТЕ рівень безпеки діючих станцій. «За це нам урочисто обіцяли допомогу, зокрема, в спорудженні нового безпечного укриття на ЧАЕС, у добудуванні енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС, у підведенні високовольтних ліній передач до них, у завершенні будівництва Дністровської гідроакумулюючої станції, — повідомив Л. Кучма і заявив: — Україна виконала свої зобов’язання на 100%. 15 грудня зупинена Чорнобильська АЕС. Але що отримала натомість? Жодної копійки коштів на добудування атомних блоків і ліній виходу потужностей, не кажучи вже про Дністровську ГАЕС, причому йшлося не про якусь доброчинну допомогу, а про звичайний кредит». «Ми чекали п’ять років, але Захід під різними приводами ухилявся від виконання зобов’язань, у свою чергу виставляючи перед Україною чимраз нові вимоги, — наголосив Кучма. — А домігшись закриття Чорнобильської АЕС, узагалі забув про свої обіцянки». Тим важливіше, зі слів Президента, що Україна змогла сама побудувати сучасний енергетичний об’єкт. «Україна стає на ноги, набирається енергії, щоб самостійно, за рахунок власного потенціалу, вирішувати проблеми, які раніше здавалися нездоланними», — зазначив глава держави.
Утім, із введенням нових атомних енергоблоків перед Україною можуть постати й нові завдання. Часи віялового відключення вже минули, і потреби населення та промисловості країни зараз непогано збалансовані з її енергетичними потужностями. Тепер Україна отримає додаткову електроенергію, для якої треба шукати ринок збуту. Чи стане Україна великим експортером електроенергії? Чи готова вона до цього? Офіційні особи запевняють, що переговори про поставки української електроенергії до Європи успішно просуваються і що в Європі існує для неї хороший ринок. Можна також припустити, що більша частина недорогих додаткових кіловат із України або перетікатиме до Росії, або піде до Європи з дисконтом. А ще Україні, як і раніше, бракуватиме маневрених енергетичних потужностей. Отже, завдання завершення будівництва Дністровської гідроакумулюючої електростанції стає ще актуальнішим. Саме вона дозволяє маневрувати обсягами електроенергії залежно від потреб зовнішнього чи внутрішнього ринків.
