«А що це за «Я»?» — почула запитання за своєю спиною на ескалаторі в метро. Якраз перед тим я розглядала соціальну рекламу, що закликає до солідарності з ВІЛ-інфікованими людьми. «Це не літера, — я повернулася до того, хто запитував, він виявився молодою людиною років 30. — Це стрічка. «Червона стрічка». Символ солідарності з хворими на ВІЛ/СНІД. Сьогодні — Всесвітній день боротьби зі СНІДом». А про себе подумала: краще б розвісили містом плакати з останнього Національного фестивалю соціальної реклами. На одному з них, як на мій погляд — кращому, гарна дівчина, за сценарієм, ВІЛ-позитивна, зухвало дивлячись в очі, запитує: «Чому ви нас боїтеся?». Тому що молода людина, почувши мою відповідь, злякалася.
А це він ще не знає останньої статистики. Зовсім давно кількість хворих українців трактувалася як «майже тисяча». А вчора у своєму зверненні з нагоди Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІД Президент Віктор Ющенко повідомив країні, що сьогодні в Україні кількість людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, перевищує 100 тисяч осіб... Серед них — понад 10 тисяч дітей. Щодня ВІЛ-інфекція вражає майже 40 громадян України, 8 — помирають від СНІДу. Такі дані не можуть залишити байдужим нікого, переконаний Президент.
Чи дійсно не можуть? Соціологи запевняють, що рівень толерантного ставлення до хворих на СНІД значно підвищився за роки незалежності. Так, результати соціологічних досліджень, проведених у 1991-му й 2006 роках Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), свідчать, що українці дійсно стали з великим розумінням ставитися до людей із ВІЛ/СНІД. Якщо в 1991 році частина населення, яка повністю погоджувалася з тим, що хворих на СНІД мають ізолювати від суспільства, становила 42,5%, то 2006 року вона зменшилася до 24,6%. Підвищення рівня толерантності до хворих на СНІД соціологи пов’язують з розумінням проблеми серед населення віком 30 — 59 років. І все ж таки цифри жахають — 35,7% опитаних, хто повністю, хто частково, погоджувалися з тим, що хворих на СНІД потрібно ізолювати від суспільства. Нехай навіть 15 років тому таких людей було 50,4%...
Під час свого звернення Президент запевнив усіх громадян України, що реалізація програми боротьби з ВІЛ/СНІДом знаходиться під його особистим контролем — і лікування, й профілактика, й інформаційно-просвітницька робота. Найпростішим та найдешевшим способом скоротити до мінімуму ризик ВІЛ інфекції, на його думку, єцінності подружньої вірності й поваги, перевірені віками.
Як поширюватиметься епідемія, експерти прогнозують уже зараз. Песимістичний сценарій передбачається, якщо не відбудеться позитивних змін на державному рівні. У такому випадку в 2009 — 2014 роках кількість хворих українців може досягнути 3,5% — це понад 800 тисяч осіб. За умови доступності антиретровірусної терапії, до 2009 року кількість інфікованих усе одно поступово збільшуватиметься, але не перевищить півмільйона осіб. Подальше поширення інформації про ВІЛ/СНІД серед населення, існування програм обміну шприців, ефективні обстеження на ВІЛ дозволять істотно скоротити швидкість поширення вірусу серед груп ризику. Разом із тим, за умови належного фінансування, лікарі прогнозують збільшення тривалості життя людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом.
До речі, організацію «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» учора нагородили міжнародною нагородою «Червона Стрічка». І неспроста цей знак — Червона стрічка — нагадує літеру Я. Це — теж дуже важливе повідомлення, яке задіяні в боротьбі проти СНІДу й за хворих людей намагаються донести до всього населення земної кулі: «СНІД стосується кожного». Кожного Я.
