Чим нині живе українська сім’я, які моральні цінності вона обирає, скількох дітей готова виховувати і чого очікує від держави чи від самих себе, аби дати дітям щасливе майбутнє? Востаннє українців про це запитували ще у 1969 році — під час дослідження репродуктивних установок в УРСР. Відтоді в Україні не було жодних ґрунтовних опитувань про сімейні орієнтири та настрої населення.
Експерти переконані, що з того часу серед українців поширилося чимало міфів: мовляв, більшість родин орієнтується виховувати одну дитину або розраховує на «чайлд-фрі» — життя без дітей, молодь віддає перевагу незареєстрованим шлюбам, а вирішувати всі соціальні проблеми повинна тільки держава. Наскільки це відповідає настроям сучасних українців, що є правдою, а що домислом — з’ясувало дослідження «Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації населення України», проведене Інститутом демографії та соціальних досліджень, Українським інститутом соціальних досліджень ім.О.Яременка за ініціативи Благодійного фонду «Розвиток України» у квітні цього року (опитано 3200 респондентів у всіх регіонах України віком від 15 до 50 років).
МОЛОДЬ ГОТОВА БРАТИ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Першочергове завдання дослідження — визначити основні цінності сучасної родини. За його результатами, на першому місці в українців стоїть сім’я (так відповіли 90% жінок і 80% чоловіків) та діти (відповідно 80% і 60%), при чому для чоловіків ці цінності є менш важливими: 60% чоловіків віддають перевагу роботі, жінок-кар’єристок в Україні — 50%. Серед інших цінностей, які сповідують українці — друзі, релігія, хобі, політика та дозвілля.
— У різних соціально-демографічних груп населення є абсолютно різні установки на життя, які по-різному сформовані і по-різному реалізуються. Це залежить від освіти населення, місця проживання, соціального статусу, статі, віку тощо, — зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова. — Тому одне iз завдань опитування — визначити не тільки соціально-демографічні установки населення, а й перешкоди, що заважають їх реалізації.
Як показало дослідження, ранні шлюби серед українців відійшли в історію: більшість респондентів віддає перевагу одруженню після 25 років (за даними дослідження репродуктивних установок нормою вважався шлюб у віці до 25 років). За словами Елли Лібанової, так звані пізні шлюби — це ознака того, що громадяни спочатку думають про свою соціалізацію, тобто відповідальність за створення родини та виховання спільних дітей, матеріальне забезпечення тощо, а потім вирішують інші потреби.
За даними опитування, більшість українців — 86% — виступають «за» один шлюб — тобто одруження на все життя. Тому нині лише 13% респондентів перебувають у другому шлюбі, і 1% — у третьому і більше. А експерти наголошують: українцям ніколи не була властива полігамія, тому у суспільстві і надалі зберігаються сімейні традиції та цінності.
— Нас здивували дані про ставлення населення до незареєстрованого шлюбу, — продовжила Елла Лібанова. — Так, понад 75 % респондентів, тобто переважна більшість населення, вважає, що незареєстрований шлюб може бути позитивним явищем, але тільки за певних умов: якщо це спільне рішення обох партнерів (37% опитаних), або це лише попередній етап перед офіційним шлюбом (22%), або це можливість для співжиття, коли у родині ще немає спільних дітей (13%). В цілому суспільство України не відкидає можливості жити у незареєстрованому шлюбі, але ставиться до такої форми сімейних відносин доволі обережно. Цікаво, що відверто віддають перевагу незареєстрованим шлюбам тільки 4% опитаних, решта або відразу реєструє шлюб (понад 50%) або обирає форму незареєстрованого шлюбу як певний випробувальний етап перед одруженням. Тому, як би не нарікало суспільство, що сучасна молодь — безвідповідальна і не готова до раннього подружнього життя, дослідження доводить зовсім протилежне: більшість молодих громадян свідомо налаштовані на відразу зареєстрований шлюб, отже вони готові брати на себе відповідальність за збереження сімейних цінностей та спільне виховання дітей. Натомість громадянським шлюбам віддають перевагу старші вікові групи населення.
ІДЕАЛ — РОДИНА З ДВОМА ДІТЬМИ
Не так давно в українському суспільстві активно обговорювалася проблема демографічної кризи. Як з’ясувало дослідження, основні причини, чому українські родини небагатодітні — матеріальні (74%) та житлові (50%), а також відсутність умов для забезпечення майбутнього дитини. Як зазначають експерти, під час дослідження чимало респондентів уникали відвертих відповідей на запитання, чому не виховують бiльше двох дітей. Наприклад, багатьом жінкам важко було зізнатися, що вони не народжують дітей, бо не хочуть позбавити себе можливості кар’єрного просування.
А ще кілька десятиліть тому ідеальною сім’єю вважалася та, у якій виховуються троє, а то й більше дітей. За даними дослідження репродуктивних установок 1969 року, таку родину вважали ідеальною 42% респондентів, нині — всього 12%. Більшість українців (70%) вважають найприйнятнiшою саме дводітну родину. Як свідчить дослідження «Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації населення України», 14% опитаних вважають ідеальною однодітну родину, а 4% виступають «за» бездітну сім’ю.
Таким чином, орієнтація на багатодітність в Україні постійно знижується. Проте, як свідчить дослідження, майже 50% населення схвалює родини, де виховується троє дітей, але самі уникають цього через фінансові та житлові труднощі. Зовсім інше ставлення панує у суспільстві до сімей із 6—8 дітьми: 15% українців вважають ці родини асоціальними і неблагополучними. Але таку думку фахівці називають помилковою, оскільки причина багатодітності в родині може критися зовсім в іншому — приміром, у релігійності батьків.
— За даними опитування, на матеріальні та житлові проблеми, як основну причину низької дітонароджуваності, скаржиться понад половина населення, але реально вирішувати їх власними силами готові тільки 38%— 40%, що говорить про наші утриманські настрої, — зазначила завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України Ольга Балакірєва. — Як не прикро визнавати, найбільше утриманські настрої поширені серед молодих сімей, які розраховують на підтримку держави, батьків, соціальних інститутів, одним словом, на будь-кого, тільки не на себе.
ВИСОКА ЗАРПЛАТА ТА ЖИТЛО — ОСНОВА ЩАСЛИВОГО ШЛЮБУ
Як показало опитування, 85% одружених респондентів вважають себе щасливими, у той час як серед розлучених задоволення від життя отримує тільки 50%. Значно гіршим сприймають життя овдовілі громадяни — щасливими себе почувають тільки 25—30%. За словами Ольги Балакірєвої, щасливий шлюб має неабияке значення для українців, але це не заважає багатьом одруженим розлучатися.
Чому ж українці розлучаються і позбавляють себе родинного щастя? За даними опитування, 27% респондентів називають причиною розпаду шлюбу конфлікт інтересів та відчуженість, ще 22% заважають невирішені житлові та матеріальні проблеми. За словами пані Балакірєвої, чимало родин розпадається через зловживання алкоголем, вживання наркотичних речовин та насильство у сім’ї — у цьому зізналося 25% опитаних. Серед інших причин розлучень — подружня зрада, ревнощі, незадоволення інтимними стосунками (18%).
Аби вирішити соціальні проблеми, 47% респондентів вважають, що за них це зробить держава. Як зазначають експерти, нині більшість населення України розуміє, що покращити матеріальне становище можуть не тимчасові соціальні послуги, наприклад, виплати при народженні дитини, а стабільна і висока заробітна плата: так вважає 67% опитаних. Тому експерти переконані, найперше, що повинен зробити уряд для покращення демографічної ситуації — підвищити заробітні плати, створити умови, щоб мати не боялася через народження дитини втратити можливості кар’єрного росту, а також надати житло або створити сприятливі умови для його отримання (доступні кредити тощо). Не менш важливо запровадити в Україні систему освітніх кредитів — виділяти певну суму коштів на навчання дітей у вищих навчальних закладах, оскільки більшість опитаних хоче бачити дітей забезпеченими.
