«І сказав Бог: нехай буде світло…
І назвав Бог світло днем, а пітьму ніччю» (Буття 1:3,5). І так з’явився день. День починався зі світла. І саме світла зараз так не вистачає Україні, яка ніяк не може вибратися з сутінку тоталітарного минулого, епохи авторитарного управління, тотального «контролю і обліку», з дихотомії свій — чужий, друг — ворог.
Ми щодня чуємо — тіньове суспільство, тіньові процеси, тіньова економіка і тіньова політика. І кудись абсолютно зникли такі поняття, як світле суспільство, світла економіка і світла політика, світле майбутнє. Адже на світлі всі процеси помітні, володіють безліччю фарб і різноманітною палітрою для сприйняття. Тому світло стимулює творчий розвиток. І тільки освітлюючи ці процеси, ми зможемо розібратися в собі, в своєму минулому, намітити перспективи і знайти шляхи для оптимального розвитку.
Адже сама назва газети «День» символічна — саме «День» освітлює різні тіньові процеси нашого суспільства, пропонує альтернативні точки зору і стимулює розумову діяльність. Цивілізоване зіткнення думок на сторінках «Дня», обговорення різних актуальних проблем країни, конструктивні пропозиції, як з боку представників владних структур і різних політичних партій, так і з боку думаючих читачів — все це робить газету «День» яскравою і помітною.
За 4 роки «День» не тільки органічно увійшов в життя країни, але і почав впливати певним позитивним чином на її розвиток, став тим засобом масової інформації, до якого прислухаються і з думкою якого рахуються.
«День», нарівні з деякими іншими газетами, стає тим центром думки, в якому так має потребу країна. Само існування таких газет, як «День», незважаючи на величезні труднощі, з якими вони стикаються, вселяє оптимізм і віру в світле майбутнє України.
Тому я з особливим задоволенням поздоровляю з чотириріччям колектив газети і особисто головного редактора — Ларису Івшину — за таке важливе і необхідне видання, за їх ентузіазм, і хочу побажати, щоб фортуна і натхнення супроводили їх і надалі.
