Учора в Києві відкрився українсько-російський інвестиційний форум. Слід визнати, час для нього вибраний не найвдаліший. Про це можна судити хоча б із того, що у відкритті цього важливого заходу не взяв участі не лише прем'єр-міністр України, але й перший віце-прем'єр і міністр фінансів Микола Азаров. (Як було сказано на форумі, через те, що все співпало — засідання Кабміну, Верховної Ради, переговори у Президента).
Презентувати інвестиційну привабливість країни випало віце-прем'єру Володимиру Рибаку. І він старався як міг, розповідаючи про стратегію економічного прориву, яку здійснює український уряд, про позитивні зміни в податковому законодавстві, пов'язані з розробкою Податкового кодексу, про заходи, щодо відновлення вільних економічних зон, зон пріоритетного розвитку і створення технопарків. І раптом у нього в кишені якимось чином включився диктофон, і пронизливий жіночий голос, що дуже нагадує голос Юлії Тимошенко, заявив: «Я попереджаю!..» Цей курйоз викликав багатозначні усмішки і в доповідача, і в учасників форуму. Але ситуація, як усі розуміли, не виглядала комічною.
Головним представником російського бізнесу на форумі, схоже, був російський посол Віктор Черномирдін. У своєму виступі він також віддав данину становищу в нашій країні: «Без стабільності політичної ситуації навряд чи можна досягнути чогось путнього... Ми хочемо ще раз побажати українському керівництву, уряду, народу: спокійно і серйозно працювати». І все ж таки прогноз Віктора Степановича оптимістичний: він чекає зростання російських прямих інвестицій на тлі зростаючої фінансової потужності російських компаній. За його словами, до квітня сукупні накопичені інвестиції з Росії в Україну досягли $1 мільярда, причому без урахування вкладень через офшорні зони, які, на переконання посла, могли б збільшити ці інвестиції в рази. Сьогодні, за даними Черномирдіна, річний товарообіг між двома країнами досяг майже $27 мільярдів, збільшившись за п'ять років від менш ніж $9 мільярдів. «Але це не так і багато для наших держав», — наголосив Черномирдін і зазначив, що темпи зростання товарообігу за останні два роки знизилися.
Говорячи про перспективи співпраці, посол повідомив, що Росія може дозволити українським компаніям видобуток вуглеводнів. «Нам-то нічого не заважає (це зробити. — Авт. ). Головне, щоб український бізнес мав бажання працювати. І ми це питання неодноразово обговорювали і пропонували, що Україна повинна сама брати участь у розробці родовищ... Але виходити не на готові родовища», — сказав Черномирдін. Водночас, посол практично не дав відповіді на запитання «Дня» про те, чи готова Росія прислухатися до пропозицій України підвищити тариф на транзит російського газу територією нашої країни. Єдиний позитив, який вдалося від нього почути, полягав в тому, що це не політичне, а економічне питання. Тим часом ця проблема для України надзвичайно актуальна, оскільки зараз саме диспаритет цін на туркменський газ, що поставляється Росією і тарифів на транзит визначає дефіцит торгового балансу нашої країни. Тепер їй доводиться не тільки проводити інвестиційні форуми в невідповідний час, а й виходити на ринки зовнішніх позик, влаштовувати road- show. Нагадаємо також, що з ініціативи нині чи то чинного, чи то зміщеного генерального прокурора Святослава Піскуна, в Генеральній прокуратурі відновлена діяльність управління із захисту прав інвесторів і ГПУ встигла порушити 27 кримінальних справ щодо захисту прав інвесторів. Невідомо, чи діє це управління і до сьогодні, але, на форумі, незважаючи на дружню атмосферу, що панувала в залі, прозвучали й неприємні для України та її інвестиційного іміджу заяви. Так генеральний директор ВАТ «Ростсільмаш» Вадим Коврижкин сказав: «Ми отримали прохання від уряду України — треба більше комбайнів, гарантуємо оплату. «Ростсельмаш» постачив ці комбайни. От тепер залишилося тринадцять мільйонів доларів отримати за них. З 1995 року питання висить...»
Не кращим подарунком інвестиційному форуму стало і повідомлення, що прозвучало в цей день, про те, що Київський господарський суд 26 червня розгляне позов Генеральної прокуратури до Фонду держмайна про визнання недійсним договору купівлі- продажу 76% акцій ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз». Позивач також просить суд накласти арешт на відповідний пакет акцій, а також зобов'язати ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод» (РФ) повернути 76-відсотковий пакет акцій в державну власність. Можна сказати, над форумом ковзала тінь реприватизації.
А в комплекті документів, запропонованих його учасникам, можна було виявити невелике дослідження під назвою «Два роки, які змінять український світ». Автори доповіді, серед яких відомі українські політологи, наче прогнозують: «... апелюючи до західних стандартів демократії і до панування «середнього класу», не варто забувати, що «ціна питання» — десятиріччя метань, егалитарні соціальні утопії, суспільна ностальгія за сильною рукою» і стихійна реабілітація тиранії». Все це російським інвесторам, звичайно, знайомо і з домашньої ситуації. Але, мабуть, не в одного з них промайнула думка: а чи не піти куди- небудь туди, де потихіше?
