2007 рік багатий на ювілеї. Вони відокремлюються від ювілею основної події — Лютневої революції в Росії. У цьому році ми святкуємо 90-річчя утворення Центральної Ради, першого у ХХ ст. національного українського уряду, і Української Народної Республіки. Та не треба забувати, що 1917 року трапилися події й іншого ряду: 7 листопада — більшовицький переворот у Петрограді, 25 грудня — проголошення в Харкові Радянської України. Отже, буремний 1917 рік завершився появою радянської влади.
Громадяни України, які народилися до 1991 року — родом із радянського минулого. Тоді радянським було все — влада, назва країни, лад, культура, спосіб життя й самі люди. Що це за влада, яка наклала свій відбиток практично на все? Чому вона вкоренилася в українському суспільстві? Чому так важко йде процес переосмислення того, що трапилося з нами за радянської доби? На ці запитання дає відповідь постійний експерт газети «День» Станіслав Кульчицький.
1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
Проблеми, пов’язані з радянською владою як предметом дослідження, розщеплюються в полі зору вченого на два взаємопоєднані комплекси: як ми собі її уявляли і чим вона була насправді. Працюючи над книгою, присвяченою цим проблемам, хотів би попередньо поділитися з читачами газети «День» деякими висновками.
Чим була насправді радянська влада? Цей комплекс проблем не можна назвати «білою плямою», але він не часто фігурує в дослідженнях. Яке уявлення ми мали про радянську владу тоді, коли вона існувала? Досліджень на цю тему майже не існує з двох причин: надто обмежене коло джерел і явне небажання дослідників аналізувати еволюцію власних світоглядних позицій. На відміну від точних наук, де можна досягти фундаментальних результатів у порівняно молодому віці, вагомі здобутки в історичній науці досягаються здебільшого вченими старшого покоління. Бо тут природжений талант має поєднуватися з нагромаджуваним десятиліттями досвідом. Тим часом сфера досліджень, пов’язаних із функціонуванням радянською влади, для старшого покоління вкрай неприємна. Радянська влада від жовтенятсько-піонерського віку до смертного часу вкладала в голови людей власне бачення самої себе, яке було дуже далеким від об’єктивного.
Усі свої кваліфікаційні дипломи я здобув за радянської влади. Працюю й тепер на тих посадах, які обіймав до 1991 року. І досить часто доводиться чути від людей приблизно мого віку: чому я тепер інакше оцінюю радянську владу, ніж у ті часи? Такі докори свідчать тільки про те, що мої критики своїх світоглядних позицій не змінили. Що ж, вони мають право на це. Але ж і я маю право аналізувати власну еволюцію у ставленні до влади, яка вже не існує.
Якби радянська влада була відділена від нас на відстань у тисячу років, вона хвилювала б тільки істориків. Та від моменту її зникнення пройшло менш ніж два десятиліття. Вона ще має силу над нами! Ця сила проявляється в діях тих державних чиновників, вчених, представників творчих професій, уми яких перевантажені стереотипами минулої епохи. Тому так важливо зрозуміти, якою була радянська доба у вітчизняній історії.
