Нинішня місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Джейлою Пазарбазіолу, схоже, затьмарила всі інші. З її подання МВФ, уперше у своїй історії, виділив Україні гроші не лише на підтримку валютного курсу, а й безпосередньо для наповнення бюджету. Опозиція в Україні навіть розцінює такий крок як фінансування передвиборної програми прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Але в самому МВФ про це не знають. Директор департаменту зовнішніх відносин Фонду Керолайн Аткінсон спростувала ці обвинувачення, заявивши журналістам у Вашингтоні: «Як ви знаєте, фінансування МВФ надається центральному банку, де існує відповідні нагляд і контроль». У зв’язку з цим Партія регіонів оприлюднила конкретні цифри: «Другий транш кредиту МВФ у розмірі 1 млрд. 505 млн. 399,2 тис. доларів США (що в еквіваленті становить 11,529 млрд. грн.) надійшов на казначейський рахунок уряду для фінансування браку коштів державного бюджету 12 травня 2009 року. Третій транш кредиту МВФ у розмірі 3 млрд. 293 млн. 59,4 тис. доларів США (що в еквіваленті становить 25,350 млрд. грн.) 31 липня 2009 року надійшов, знову ж, на казначейський рахунок уряду для фінансування браку коштів державного бюджету». Таким чином, підкреслюють у Партії регіонів, сума двох траншів, які на 1 серпня 2009 року надійшли в розпорядження уряду, становила 44,3% від усіх прибутків загального фонду держбюджету. Додамо, що спростувань цих даних досі не надійшло.
А в неділю місія МВФ в Україні зробила заяву за підсумками роботи в Києві в жовтні 2009 року. У ній зазначається, що місія відвідала Київ з метою перегляду програми уряду, яка впроваджується за підтримки МВФ у рамках угоди stand-by. Але тут, на її думку, майже все виявилося гаразд. «Місія виявила, — говориться в заяві, — що економічна й фінансова ситуація в Україні стабілізувалася як результат економічної політики та стратегії, що впроваджувалися згідно з програмою». Щоб закріпити ці досягнення, як вважають місіонери, необхідно усього лише «забезпечити дисципліноване впровадження політики й вжити коригуючих заходів у деяких напрямах». «У контексті дискусій з представниками Міністерства фінансів і Національного банку України місія МВФ досягла згоди на рівні технічних фахівців щодо таких заходів і поїхала з Києва», — повідомляється в заяві.
Єдине, що занепокоїло посланців МВФ в Україні, це так званий закон про соціальні стандарти. Реакцією на нього стала кінцівка заяви: «Тепер Місія чекає, поки підтримка узгодженого пакета заходів економічної політики буде виражена з боку чотирьох високопоставлених посадових осіб, які поставили підписи під програмою, — Президента, прем’єр-міністра, міністра фінансів і голови Нацбанку — включно з наданням запевнень щодо застосування права «вето» до ухваленого цього тижня Верховною Радою закону про зростання зарплат і пенсій, який іде в розріз із фінансовими цілями програми влади України».
Що затьмарило для членів місії інші реальні загрози, з якими стикається українська економіка? За два дні до публікації згаданої заяви про них попереджав перший заступник голови Секретаріату Президента України — представник Президента в Кабміні Олександр Шлапак. «Зараз маємо проблему, коли за три останні місяці й бюджет загальнодержавний, і бюджет Пенсійного фонду мають набрати невідомо звідки немислимий ресурс. Тобто ми на межі бюджетного колапсу», — зазначив Шлапак. За його словами, «платежі місцевих общин, розпорядників коштів місцевих бюджетів, або блокуються, або затримуються, тобто уряд і казначейство гроші місцевих бюджетів використали для фінансування дефіциту державного бюджету. Відділення казначейств у областях і районах завалені платіжками місцевих органів влади, які не виконуються через відсутність коштів».
Шлапак також критикує уряд за роздачу направо й наліво державних гарантій. Він нагадав, що «Україна ще й досі продовжує виплати за державними гарантіями, що безконтрольно надавалися приватним корпораціям наприкінці 1990-х, — це понад 15 млрд. грн. боргу». «Сьогодні уряд своїми діями фактично збільшує цей борг у чотири рази, — констатує перший заступник голови Секретаріату, — адже кошти під гарантії йдуть не на інфраструктурні проекти, а здебільшого на соціальні виплати, повернути які неможливо за визначенням». Як повідомив Шлапак, Кабмін на сьогодні ухвалив рішення на 52 мільярди гривень гарантій за різними проектами. «Інструмент державних гарантій перетворився на додатковий тіньовий, я підкреслюю, тіньовий бюджет... Уряд створив абсолютно неконтрольованого фінансового монстра, який є загрозою нашій бюджетній системі», — стверджує Шлапак.
