31 серпня
За всіма нашими негараздами ми зараз навіть уявити собі не можемо, що за диво наша Незалежність!
Скільки часу ми намагалися шляхом насильства або неймовірними зусиллями одинаків зробити її реальною. І кожного разу зазнавали нищівної поразки. Адже не нашими попередниками або нащадками вона проголошувалася. Як же ми це зараз можемо забути? І як же може це не сповнювати саме нас силою, мудрістю й гідністю?
Звісно, ми ще не зовсім змінилися. Ми — колишні ще багато в чому. Вдень ми ще всі «відстоюємо», «відсиджуємо», «відлежуємо» дні вчорашні, а ночами нам, як і раніше, все ще сниться радянська ковбаса...
Але все-таки всіх нас уже об’єднують наша Незалежність, наша любов до Свободи і наша віра в Бога!
Усе це дає нам можливість переродитися духовно, розвиватися творчо, осмислено змінитися.
І нас, інакших, хто зможе тоді перемогти?
