23 серпня
Вже вкотре писали про те, наскільки негативний імідж мають українські правоохоронці в народі. Інакше як «ментами» наші громадяни міліціонерів не називають. Міліцейське начальство день і ніч ламає собі голови над тим, як же змінити ситуацію, що склалася, підняти престиж організації.
Все набагато простіше. Їду вчора в метро. На Контрактовій у вагон заходять три міліціонери, доволі молоді, досить приємної зовнішності. Але весь вагон, звичайно ж, коситься на них із презирством. Я сиджу, вартові правопорядку зупиняються біля мене, починають голосно обговорювати якісь принципи устрою суспільства. Потім розмови припиняються дружним шелестінням. Я підводжу голову і бачу, що міліціонери мають намір попоїсти цукерок. Перехопивши мій погляд, один iз них усміхнувся і простяг мені долоню з цукеркою.
Від цукерки я, звичайно, відмовилася. Але осад, як кажуть, залишився. І осад приємний.
