3 серпня
Ох, ці «компроміси з дійсністю». Як вони набридли за радянських часів! Та й тепер ще нерідко зустрічаються. Ось нещодавно антитерористичний комітет (виявляється, у нас є такий) порекомендував Президенту України вивести наш військовий контингент з Іраку до 1 вересня 2005 р. Мовляв, ми — вам, а ви — нам. Печерна логіка, убоге мислення і цілковите нерозуміння того, що відбувається нині у світі! Хіба, як страус, можна зараз ховати голову в пісок нашої молодої української незалежності? Скільки століть ми були її позбавлені ззовні, навіщо ж тепер внутрішньо сутнісно її позбавлятися? Адже тероризм ніколи не визнавав і не визнає будь-якої логіки, навіть такої варварської і блатної, як сказано вище; що йому завжди треба не щось від нас, а все, і що йому завжди потрібно це не десь, а скрізь, адже ми просто не виживемо, не проіснуємо довго. Як незалежна держава. Як незалежний народ. Як незалежні особистості.
