10 березня
Тільки-но дізналася, що напередодні весни Київ позбавили уже котрого «зайвого елементу», на думку можновладців. 23 лютого назавжди припинив рух трамвайчик № 5. Курсував він з Контрактової площі до бульвару Дружби народів, тобто до славнозвісних Кия, Щека, Хорива та Либеді. А яка втіха була проїхати вздовж Славутича у вагончику, що безперешкодно дзеленчав відділеною від тротуару колією. Вабив він ще й рідкісною для столиці майже постійною наявністю «життєвого простору» — місця і краєвиду вистачало всім охочим. Цим і поплатився, мабуть. Адже колії зніматимуть через нерентабельність маршруту і необхідність звільнити смугу для автівок, що прямують з одного берега Дніпра на інший. Уся влада колесам, так би мовити. Можливо, жителі Лівого берега втішені, але прихильники справжнього Києва — навряд.
Так, трамвай не був ошатний (хоч і чеського виробництва), так, рахуючи шари здертої фарби, на деяких вагончиках можна було вирахувати аж ніяк не молодий вік. Але ж він настільки просто і водночас інтимно показував Річку нашого життя, береги нашої історії!.. І на всіх листівочках Подолу з самого початку ХХ століття ви побачите колії біля Контрактового будинку, які, виявляється, заважали руху транспорту. А ними ж донедавна курсували й екскурсійні симпатичні та доступні вагончики-кафе. Цим же маршрутом улітку відпочивальники залюбки доїжджали до мосту на Труханів острів — одне з найпопулярніших місць засмагання «дітей бетону і асфальту».
Це втрата для киян та гостей столиці. Хоч і належу до останніх, проте обов’язково включала поїздку п’ятим маршрутом до прогулянки зі своїми друзями — в їхні перші відвідини Києва, щиро вірячи, що з цього ракурсу мегаполіс западе їм у душу.
Ось так прагматично-прохолодно почалася романтична пора. Прощавай, любий трамваю!
