7 червня
Про прозорість нині прийнято згадувати з будь-якого інформаційного приводу. Тільки це зовсім не означає, що все навколо стало ніби дуже прозорим.
Ось, скажімо, працює відомий промисловий гігант на благо Вітчизни і горя не знає. Тільки горе допитливим головам від запитання: а хто ж тут господар? Адже скільки світлих юридичних голів, стільки й думок з цього приводу. У робочому порядку «грішать» на деяку персону, яка ніби так загубилася серед рядових акціонерів зі своїм контрольним пакетом, що й кінців не знайти. І грошей державі не жаль на пошуки власника нерухомості в особливо великих розмірах.
Взяти б на озброєння французьку прогресивну методику «Шукай жінку!». Або, наприклад, виявився «відплив» у чужі краї деяких крилатих ракет зовсім не розважального і навіть не миротворчого призначення. Ніби не перелітні птахи і не голки в стозі сіна, а ось недорахувалися ж десятка з лишком екземплярів дуже навіть суворого обліку.
Публіка наша рішуче налаштована на обіцяну прозорість і заздалегідь відкидає виправдання, що якщо, мовляв, ракети крилаті, то хіба за ними вслідкуєш. Тоді невгамовним правдошукачам пропонують повірити, що мігрували в далекі краї зовсім не бойові ракети пристойного радіуса дії, а так, некорисні болванки, яким одна дорога в утилізацію. А чи вірять самі «джерела» в подібну версію? Адже якщо лихі утилізатори аж ніяк не через забудькуватість прироблять крилатим блукачам певні бойові атрибути, то існує думка, що їх безракетним опонентам мало не буде...
Нині щось там розслідують, когось навіть призначили на ролі рядових «ракетонесунів». Не забули б тільки назвати авторів «крилатого» проекту для більшої прозорості.
