18 травня
Три речі, любив говорити Григорій Сковорода, потрібно обов’язково зробити для життя своїх дітей. Народити їх, виростити здоровими та навчити їх вдячності. Ще з першим і другим у нас щось виходить. А ось із третім — ніяк. Вчити (і вчитися) ж можна тільки на своїх помилках. На чужих навчитися нічому неможливо. Та й вони часто-густо бувають із летальним кінцем. Коли щось закінчується добре, ми завжди вважаємо, що так було і має бути завжди. Коли погано — ми вже нічого і ніколи вважати не в змозі.
Ось для визнання корисності чужого досвіду і потрібна вдячність. Вона — основа виживання в нашому такому безглуздому і такому все-таки потребуючому осмислення (вірі в Бога) світі. Без такого осмислення все відразливе і не довговічне у світі — і освіта, і багатство, і зв’язки, і багато іншого. З ним же все на користь життя, все його зміцнює і зберігає!
