12 квітня
В очах Бориса Сіленкова, голови Херсонської облдержадміністрації, блищали сльози, коли він згадував дні та ночі помаранчевої революції. А сталося це під час відкриття виставки «Помаранчева зоря свободи» у Херсонському обласному краєзнавчому музеї. Там зібрано все те, що мало до неї хоч якесь відношення: фотографії, газети, листівки, прапори, намет та інше. А в наметі є навіть телевізор, який став символом «херсонської» революції: він був наданий місцевим бізнесменом Олексієм Урсуленком, і саме завдяки цьому люди могли стежити за подіями, які відбувалися у Києві та інших містах у ті гарячі дні. Учасники тих подій та представники штабу на відкритті виставки поділилися своїми спогадами. Й сама виставка, і спогади були яскраво вираженого помаранчевого кольору. І справа не в тому, хто за кого. Але й кричати тепер один поперед одного «я там був», гадаю, не вихід. Безперечно, революція стала історією й потрапила в музей. Але після подібних виставок виникає лише одне запитання: якого кольору об’єктивність?
