ЩОДЕННИК

25 січня

Коли мене називають пані, я соромлюся і шаріюся. На мій погляд пані — то жінка, не обтяжена тяжкою роботою, безвихідними ситуаціями, проблемами. Її плечі не опущені від тяжкості безлічі обов’язків. Пані не ховають огрубілих рук, яким нічого не допомагає, їх душа не порубцьована.

Але все ж почуєш оте «пані» і думається: руки мої не дуже ідеальні, але ніжні, погляд не такий томний, але не байдужий, і хочеться розправити плечі, а заразом і крила.