15 січня
Цього року зима не порадувала нас снігом. У місті оголений асфальт, і всі відчувають твердий грунт під ногами, а не слизькі кучугури на тротуарах і переходах. Це надає людям впевненості, й можливостi швидше рухатись і вільніше поводитись на сходинках, виході з транспорту, з більшою впевненістю перебігати перед авто, що так і снують мостовими. Але сніг завжди приховував під собою різні прикрощі життя, що тепер назовні: обгортки й пляшки, викинуті поламані ручки, запальнички, відпрацьовані батарейки, недопалки та всілякий непотріб. Але щоб навести лад, необхідна копітка, іноді брудна й важка робота.
Чи не так і в суспільному житті? Ми пережили декілька відлиг, вони виявили багато негараздів і багато людей на цьому заспокоїлись, бо їм здавалось — треба тільки озвучити недоліки й вони зникнуть самі собою. Виявляється ж, що й тут необхідна копітка, іноді неприємна робота, значно складніша, ніж прибирання наших вулиць, дворів, парків і скверів. Чи готові ми до такої роботи?
