16 грудня
Цими днями йшов я Сінним ринком повз ряд, де продавалось м’ясо.
— Пане добродію, купіть у мене сала! — гукнув до мене продавець.
Я охоче підійшов.
— Покуштуйте, будь ласка, впевнений, обов’язково купите, — та ж сама доброзичливість.
— А звідки сало?
— З-під Білої Церкви, — протягує мені шматочок продукту товариш.
— А з якого села? — цікавлюсь. — Я теж із тих місць.
— А воно вам треба, мужчина!? — втрутилася в нашу розмову огрядна молодиця.
— Дружина, — стишеним голосом мовив мені продавець. — Вибачте.
Я вмить відійшов від прилавка, з розумінням кивнувши продавцю.
Життя — складна штука. Кожного з нас воно постійно екзаменує, не дає розслаблятися, примушує задумуватися над поняттями чесності, порядності й тієї ж культури спілкування. І треба вміти орієнтуватися в цьому життєвому морі, перед усім твердо й несхибно тримати курс на маяк, ім’я котрому — Людяність. Бо ми люди. Люди серед людей.
