6 листопада
О, скромні трудівники прилавків та інших торгових точок, яких сьогодні безліч. Як не думати про вас, якщо ви щохвилини нагадуєте про своє існування. Як не співчувати вам, всюдисущі торговці всілякою «рухомістю». Часто в умовах, близьких до екстремальних, самовіддано несете ви свою ринкову вахту. Слава реформаторам, які вирішили проблему працевлаштування таким радикальним способом.
За нинішньою соціальною класифікацією усі ви — бізнесмени. І належність до бізнесового співтовариства ріднить вас з олігархами. До того ж у будь-якого бізнесу спільний годувальник — маленький українець. Саме йому, творцю валового нацпродукту, ваш малий бізнес дістався ніби як додаток за ринковий достаток. Ну не олігархам же брати на фінансовий буксир своїх молодших партнерів.
Чи не тому підскочили ціни від доперебудовних смішних до сьогоднішніх — великих, що бізнесмени всіх мислимих калібрів не повітрям харчуються. Проте не зубожіли б ваші розкладки. А за ціною не постоїмо.
