26 жовтня
Серед маленьких українців поширена помилкова думка — якщо українець великий, то і їжа у нього якась особлива. Ніби вона обов’язково смачна і калорійна, але не завжди здорова і корисна.
Та мало про що кажуть у простолюдді. А чому б не вірити нашим великим одноплемінникам, які щоразу підкреслюють свою гастрономічну солідарність із широкими народними масами?
Багато суперважковаговиків признаються, що зовсім вони не витончені гурмани і з їжі культу не роблять. Серед харчових переваг у них домінують ті ж сало, картопля, галушки, горілка з перцем, інші продукти національної кухні. Буває, що і вони нездужають на грунті, скажімо, перепиття і переїдання. А чому б і ні? Точно як і у маленьких українців, які часом нездужають від багатого сусідського пригощання. Ну на кого ж в такому випадку звертати, як не на щедрого сусіда з його захопленням цими самими модифікованими харчами, не за столом буде сказано.
Проте що за нездоровий інтерес до харчового раціону ближнього? Що за вторгнення в приватне життя? Адже відомо, що від багатьох знань багато смутку.
