19 серпня
Зранку телефонує давній приятель.
— Слухай, за кого голосувати? І Глоба щось мовчить. Раніше хоч щось казав: то Лев переможе, то Україну жінка врятує... А зараз ніби в рот води набрав. Ну спрогнозував би нам, а там би ми вже постарались! Обрали б кого слід.
Так за кого ж голосувати?
Виходжу з будинку. На лавці біля під’їзду сидять дві бабусі. Одна з них говорить:
— Оце ж, мабуть, чотири лідери будуть: Ющенко, Янукович, Симоненко і Мороз. Так треба ж голосувати за Симоненка!
— Ага-ага! — підхоплює інша.
Протягом дня зустрічаюся з двома близькими знайомими, які працюють у передвиборних штабах кандидатів-антагоністів. Обидва заглядають в очі:
— Так ти з нами?
— Та я ще не визначився, — ухиляюсь від прямої відповіді, щоб нікого не образити.
Українців усе більше охоплює передвиборна сверблячка.
Переглядаю список кандидатів. Наморщую лоба.
І дійсно: за кого?
