Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

11 березня, 2004 - 00:00


11 березня

Вечір у театрі, видовище модернізованого Шекспіра. Досвід американських комедіографів на зразок Пітера Фареллі («Тупий і ще тупіший») явно припав до смаку. Якщо дійство комедійного плану, отже, актори зобов’язані відчайдушно гримасувати, зображаючи ідіотів. Шекспірівські герої скандують «Оле-оле!, «демонструють вульгарні жести стегнами, виспівують «Ой, смереко», грають на електрогітарах і розплачуються «баксами»; у разі небезпеки кричать: «Шухер».

Важко конкурувати з Шекспіром, особливо за відсутності почуття міри й належного смаку. Можна, звісно, намагатися «скинути Пушкіна з корабля сучасності» з дійсно маяковським нахабством, але навряд чи вийде зробити це так же елегантно.

Олексій РОСОВЕЦЬКИЙ
Газета: