Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

26 лютого, 2004 - 00:00


26 лютого

Ось уже дванадцять днів у нашій шістнадцятиповерхівці немає гарячої води. Виявляється, труба десь лопнула. Щовечора сусіди обмінюються новинами. «Кажуть, поки нові труби привезуть...» «А сьогодні якась контора жеку не дала екскаватора, тому ще кілька днів не буде...» Через дев’ять днів після аварії нарешті з’явилося жеківське оголошення — мовляв, у зв’язку з заміною труб потерпіть, дорогі громадяни, ще «орієнтовно» кілька днів. Народ ніяк не второпає, навіщо було влітку відключати воду для профілактики, якщо взимку все одно десь «рвоне». Єхидно згадують підвищення тарифів «для поліпшення обслуговування населення» і змагаються у здогадках, за скільки — ні, не днів, а годин! — ліквідували б подібну аварію, якби гарячу воду відключили в будинку начальника райадміністрації, або, страшно сказати, у самого мера. А насправді все логічно. Просто коли населенню знову пропонують платити більше за «поліпшення обслуговування», то скромно не уточнюють — яких саме його, населення, категорій...

Костянтин ЗОРКІН, «День»
Газета: