5 лютого
Бог створив людину, а людина винайшла... велосипед. Схоже, саме велосипед став втіленням віковічної мрії стомленого безкінного пішохода. І не втратив із роками своєї популярності: не став надбанням історії на заздрість іншим раніше винайденим шедеврам технічної творчості. Феномен безмоторного екіпажу з двома колесами продовжує надихати новаторів на нові фантазії. Ну немає йому конкурентів у цьому питанні, окрім хіба що вічного двигуна.
За доби технічної революції нашому неживому героєві все ж вдалося зберегти свою велосипедну сутність. За що й уславився він отаким собі пасинком технічного прогресу (нічого, мовляв, винаходити велосипед). На тій лише підставі, що наполегливо відкидає всяку «наворочену» автоматику та модернову радіоелектроніку. І залишається самим собою, не збираючись поступатися будь-кому своєю унікальною транспортно-оздорвчо- розважальною нішею.
Я помітив, що велосипед для веломана більше, аніж велосипед. Бо щедро дарує людині в житті кращі миттєвості, простір і свободу відчуття. Цілюща велотерапія ще чекає в нас на своє визнання та широке розповсюдження. Це у нас очікує, а в них — дочекалася. Якщо, скажімо, хтось через неуважність заблукав на європейських просторах, то кількість велосипедистів і велодоріжок на душу населення допоможе не переплутати Західну Європу зі Східною....
Отже, автолюбитель мені друг, але велосипед дорожчий!
