2 серпня
У провінційному закарпатськом містечку Н. теж трапляються дива. Бізнесмен місцевої фірми купив собі «Мерседес», якого більше ні в кого не було. Груди в нього розправилися, а вигиналися ще більше, коли виходив із машини, а на нього з любов’ю дивились інші громадяни України, зареєстровані в цьому містечку. І цього дня він також вийшов, а грайливий гірський вітерець — хрясь! — і зачинив двері. Ключі ж лишилися в замку запалювання. Бізнесмен поблід, як газетний кіоскер перед податковим інспектором, і заволав про допомогу. Та всі інженери з району давно дремнули за кордон, слюсарі поспивались і померли, а розумні в район ніколи з армії не поверталися.
Дуже дороге скло бити бізнесмен не зважувався, а надія вмирала з кожним днем, який здавався останнім. Весь район, як сфінкс, спостерігав за його невимовним горем. Про нього почув і літній чоловік, який сидів під кафе, хотів випити чарку, але тиждень ніде не міг заробити. «Хай несе пляшку, — запропонував він без надії на успіх, — і велосипедний насос». Наче Карлсон, прилетів до нього бізнесмен, вивантажив ящик горілки і три ящики вина. Той радісно вразився несподіваному щастю, взяв насос, попросив бізнесмена відвернутись, і за хвилю неприступний «Мерседес» був відчинений. Сфінкс глухого району вирячив очі й аж підскочив.
— Та вам, — бубонів бізнесмен, — треба з вашим талантом у Європу.
