13 квітня, 1999 - 00:00
Мій син повернувся зі школи.
— Які новини? — запитала я.
— Весна!
— Як пройшов урок?
— Весна, мамо! Черевики й куртку треба міняти. Вже з’явилася зелена трава. Піду нарву трохи для кролика.
Двері за сином зачинилися. І тут тепла, затишна в зимовий холод квартира здалася мені темною й задушливою. Я швидко привела в належний стан волосся, нафарбувала помадою губи, наділа яскраве пальто й легкі черевики та помчала до весни.
Перехожих було багато. Кожний відразу відшукав собі справу, що вимагає вийти на вулицю.
...Перший весняний день. Перший весняний вітер. Перше справжнє тепло. Хіба це можна сплутати з чимось? Хіба це можна пропустити?
«Ви живі!», — говорить нам весна.
«Ми живі!», — піддакують їй наші клеєні-переклеєні черевики.
Газета:
Рубрика:
