29 вересня
Можна любити будь-яку пору року, та осінь особлива. Тільки осінь може бути холодною й теплою, веселою й сумною. Звичайно, весна, літо, зима теж особливі — але це все одно не те. Ця пора року вражає своїм різнобарв’ям та розкішю. Ти йдеш по алеї й бачиш всі фарби які тільки могла створити природа. Спостерігаєш, як осінній туман окутав всю землю, наче боїться, щоб раптом не змерзла. та вдихаєш хоча й холодне, але все ж таке приємне повітря. Ідеш собі далі по вузенькій стежці, в голову лізуть всілякі думки, проте вже не так , як, наприклад, влітку, — вони спокійні й тихі. Зупиняєшся біля кіоску, купуєш чашку гарячого чаю й рушаєш далі. Раптом помічаєш, що небо стало похмуре й сіре-сіре. Розумієш, що треба поспішати — ось вже й дощик почав капати. Дощ усе збільшується, а ти досі не добіг до хати, ще й парасольку не взяв із собою (хоча по телебаченню радили одягтись тепліше та попереджали про можливий дощ). Ось нарешті добіг, кидаєш сумку на стілець, хутко знімаєш мокрий одяг, надіваєш м’якенький , тепленький халатик. Спокійно йдеш до кухні, знову заварюєш собі гарячого чаю та зручненько вмощуєшся на софі біля вікна. Дивишся, як крапельки жалібно зтікають по склу. Коли з вікна спостерігаєш за цим явищем природи, дощ вже не здається холодним й злим, навпаки, він лагідний й приємний.
Хіба будь-яка інша пора року подарує тобі цей ранок?
