Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

25 січня, 2003 - 00:00


25 січня

Банальнiсть, цинізм, нігілізм отупляють і омертвляють...

З ним завжди цікаво. Навіть коли мовчить. Говорили про людей, контакти і спілкування, право на свою думку. Про політику і політиків... Ті ж банальності, з газет і телебачення почерпнуті. І тут він, ніби між іншим: «Психологи встановили, що дев’яносто відсотків інформації про себе людина передає тілом: позою, рухами, мімікою, і лише десять – словами».

«Ти диви, я й не думав», – озвався один. «Не думав, що в людини так багато залишилося від істоти, яка ще не стала гомо сапієс?» – «Ні, я про інше. Буду уважніше спостерігати за політиками, владоможцями – коли вони на трибуні, в телевізорі чи деінде».

...Від нього завжди щось цікаве почуєш, що розворушить, додасть адреналіну. І не один щиро заздрить...

Хтось з гурту, «нігіліст», як його називають, каже: «Ет, дивина! Я давно таке забув». То його примовки: «я те вже проходив», «давно вже те забув»... Та почувши про ті 90 і 10, пожвавішав якось, усміхнувся навіть.

– Вітаю з поверненням до живих!

– Як-як?..

– Ну, якщо все забути – значить померти. Цікавитись – значить жити.

Дмитро КАРП’ЯК, Львівщина
Газета: