Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

4 грудня, 2002 - 00:00


4 грудня

Переглядаю надруковані у різних виданнях (і у «Дні» також) результати всіляких рейтингів, акцій нагород і відзнак. Хто ж представлений? Читаю підписи під фото переможців — президенти, голови, начальники, директори. Не буду сперечатись щодо рішень комісій, замислююсь тільки над одним — чи всі начальники такі всюдисущі, що все змогли зробити самі, чи взагалі для результату не потрібні тямущi робітники, а достатньо якогось посереднього президента з видатними якостями?

Розумію, що стара система, прославляючи робітників і селян, обирала найкращих за біографічними тонкощами і відданістю «єдиній, найправильнішій партії». Але сьогодні і цього немає як ідеї, хай і з поганим втіленням. Чи не тому в Україні і виникає велика кількість проблем, що праця простої людини — робітника, селянина, звичайного, а не державного, службовця занехаяна і не цінується?

Валентин БОНДАРЕНКО, «День»
Газета: