Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

26 листопада, 2002 - 00:00


26 листопада

«Ми дивимося на зірку з двох причин: тому, що вона випромінює світло, і тому, що вона незбагненна. Але біля нас є ще більш ніжне сяйво і ще більш велика таємниця — жінка!» — писав колись Гюго. Шкода, що в сьогоднішньому плині життя ці слова стали чимось неприродним. Ніжне сяйво випромінює жінка справді щаслива. Але таких мало. Їдеш додому в тролейбусі і бачиш, як біля однієї стоять великі сумки. У неї сумне обличчя, з очей, здається, ось-ось закапають сльози, а шкіра рук потріскалася від виснажливої роботи. Інша веде додому п’яного чоловіка, який демонструє їй свій характер. Можна тільки уявити, що чекає її в рідному домі! І таких багато. У цьому тролейбусі, в іншому, в метро... Просто на вулиці.

Лише одна сиділа і милувалася букетом бордових хризантем. Їй було все одно, що на вулиці дощ. Що двоє молодих людей струсили на неї воду з парасольки, так і не вибачившись. Може, вона — справдi щаслива! А, може, просто не хотіла звертати увагу на такі звичайні для нашого суспільства образи.

Юлія КАЦУН
Газета: