19 червня
Приїхавши на вихідні в село, надвечір допомагаю бабусі заганяти квочку з курчатами до хліва. Вони ще туди дороги не знають, курчата жовтими клубочками котяться у різні боки, і нічого їм не зробиш. Квочка ж без малих взагалі не хочу нікуди йти, тривожно квокче. Ох уже ці курчата! Довелося ловити по черзі, кидати у ящик. Раптом квочка стрибає на них зверху — у ящик, прикриває крилами: мої, мовляв, несіть і мене разом з ними...
А бабуся сміється, це чомусь нагадало їй випадок із життя. Колись жінка не поладила з чоловіком, покинула його і повернулася до батьків. Прийшов той з роботи, а дружини немає. До тещі з тестем — ті його до хати не впускають. Дочекався він ночі, а тоді тихо через вікно заліз. І шусть — до жінки у ліжко. Прикрив їй рота рукою і пояснює: я повинен бути поряд зі своєю жінкою. Де вона, там і я. А на ранок удвох повернулися додому...
