День Незалежності. Моїй Батьківщині виповнилося 19. Наче вже доросла, проте все одно хтось за нею стежить, контролює. А в 19 років, погодьтеся, бажаєш свободи, самостійності й незалежності від всіх і всього! Навіть якщо досвід такого вільного життя не завжди є позитивний, але він повинен бути.
В цей день , одне з найулюбленіших свят, почувала себе чомусь скуто, невпевнено, тому й сумно. Пішла прогулятися центром рідного міста Маріуполя, а там біля театру виставка портретів вождів СРСР. І люди фотографуються на їхньому фоні. Хтось посміхається Берії, а хтось — Брежнєву. Можливо, ці портрети залишились після зйомок якогось серіалу, проте все так символічно. Відчула себе в 50-х роках минулого століття.
А можливо, про це не треба думати? Не потрібно спостерігати, писати замальовки? Так, треба контролювати себе, увімкнути «самоцензор», і привіт нова стара епоха!?
