Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

30 квітня, 2002 - 00:00


30 квiтня

Коли хворіє доросла людина, це завжди проблема і хвилювання. А коли хворіє дитина — хвилювання набагато більше. У дівчинки- першокласниці зненацька підвищилась температура, перейшовши сорокаградусну позначку. Батьки телефонують до дитячої «невiдкладної допомоги», як це робили і раніше. Їм відповідають, що тепер вони належать не до Старокиївського району, а до Голосіївського, тому їм допомогти не можуть. В Голосіївській «невiдкладнiй» відповіли, що в них невiдкладної служби немає і вони теж допомогти нічим не можуть.

Знервовані батьки починають телефонувати в iншi райони і нарешті відгукується «невiдкладна» Печерського району. Лікар дає якісь поради, роблять заспокiйливу ін’єкцію, але природа захворювання залишається невідомою. Виявляється, що в класі дівчинки вже близько десяти таких випадків.

Цю історію, що трапилась вночі, розповіли наступного дня мої знайомі. Чи то люди завинили перед природою, чи природа користується взаємопровиною людей? Подібні випадки неуважності, відстороненості може навести чи не кожний громадянин. Знімаючи з себе чужі проблеми, готуємо собі одну велику загальну проблему.

Валентин БОНДАРЕНКО, Київ
Газета: