Нині багато розмов про те, хто ж є спадкоємцем нашої великої прадержави — Київської Русі, котра набула великого розквіту в IX — XII століттях. Її широко і плідно повів на своїх сторінках «День». Було висловлено чимало цікавих та авторитетних думок.
І що надзвичайно важливо, газета дала для осмислення широкому читацькому загалу ВЕЛИЧЕЗНИЙ МАСИВ науково-просвітницької інформації з посиланнями на солідну джерельну базу. Кожен, кому була не байдужа ця тема, міг збагатитися новими знаннями, а то й зробити для себе цілі відкриття.
Нам є чим по праву пишатися. Ми — українці, прямі нащадки Київської Русі, яка мала велику вагу в усьому європейському світі тих часів. Високого рівня розвитку було досягнуто тоді, як відомо, в торгівлі, ремеслах, освіті, усній народній творчості, літописанні, архітектурі, мистецтві. Про це багато сказано і написано.
Втішним є те, що тепер більшість освічених людей не лише в Україні, а й за її межами дізналися, що ж насправді успадкувала наша північна сусідка — Російська Федерація, на яку великий вплив мали природні, географічні та історичні чинники. Золота Орда була також могутньою імперією. Саме вона і заклала основи державності Московії, в котрій із відомих причин, починаючи з Петра I, а потім за часів тривалого царювання Катерини II, її придворними істориками було сфальсифіковано важливі історичні джерела — здебільшого давні літописи, щоб закріпити у свідомості цілих поколінь те, що нібито Російська імперія вважається незаперечною спадкоємницею Київської Русі.
Упродовж століть Росія нещадно експлуатувала всі духовно-культурні надбання українського народу заради возвеличення здобутків колишньої Московії. І як добре, що настали такі часи, коли історична правда почала торжествувати й історична пам’ять повертатися.
На мою думку, треба негайно видати накладом не менше як десять тисяч примірників чудову працю Івана Огієнка (митрополита Іларіона) «Українська культура», в якій він лаконічно, але переконливо, на конкретних прикладах показав, який великий вплив на розвиток Росії мала наша національна культура в різних галузях: у духовно-церковній, освітній, в архітектурі, музичному та образотворчому мистецтвах. Треба, щоб це зініціювала держава й видала зазначену працю як соціально значиме видання, забезпечила ним навчальні заклади всіх рівнів. Вона має стати як обов’язковий підручник. Це вкрай важливо!
