Більшість громадян дивляться приблизно однакові телепрограми, слухають одних і тих же політиків, читають (якщо читають!) більш-менш однакові книжки, спостерігають у «новинах» одні і ті ж самі події. Але виникає вічна загадка короля Ліра, доньки якого, виховуючись в однакових умовах, виросли настільки різними, що це призвело до трагічної ситуації у державі. Мені пригадується карикатура з якогось видання — через прямокутник дверей із написом «школа» проходять геометричні фігури у вигляді трикутників, трапецій, квадратів, еліпсів, а після школи всі виходять у вигляді однакових кіл. Можливо, що це задум тоталітарної системи, але насправді слова вчителя, приклади, образи зовсім по-різному відбиваються у свідомості молодої людини.
Періодично перечитую політичну казку Джорджа Оруелла «Скотиняча ферма». Багатостраждальний твір попереджає про загрозу тоталітаризму, механізми його встановлення, за задумом автора знання цього повинно об’єднати людей, розкрити їм очі на своє ж майбутнє, жахнути їх цими видіннями. Але все частіше мені здається, що замість цього вступає в силу «фактор короля Ліра» і певні групи використовують казку-попередження як інструкцію до встановлення тоталітаризму. Прочитайте, перечитайте твір, що разом із романом «1984» підсумовує коротке життя людини, яка переймалась долею людства, демократії і свободи, і зрозумійте точку зору і мету автора.
