5 серпня
Хочу побогохульствувати. Бо бути ханжею, не сумніваюся, ще гірше! А гріх на душу хочу взяти з приводу візиту Святійшого Патріарха. Ну ось не викликає в мене він симпатії та благоговіння. Не бачу й не відчуваю в ньому тієї внутрішньої величі, потужної духовності і, в той же час, теплоти та благоліпності, які випромінював нині вже покійний Алексій. Якось неглибоко, сухувато, якщо не сказати жорстко. Всім своїм виглядом демонструє — я тут, начальник, слухатися лише мене! Нагадує вправного партапаратника, проте одягненого в рясу. Хоча ні для кого не є таємницею, що в них там свої ігри не на жарт за владу й боротьба за паству.
Коли ж ідеться про бажане злиття двох церков — у моєму запаленому мозку раптом, прости Господи, відразу виникла паралель: «Газпром» — «Нафтогаз». «Навіки разом»??! Свят, свят, свят!
