6 вересня
«До вашої уваги пропоную газету...», — до подібних фраз у міському транспорті ми вже звикли. Ось і цього разу не дуже впевнений у собі чоловік, тримаючи в руках якусь газету, щось говорив тихим голосом.
Нарешті почула: «Предоставим русскому языку статус второго государственного». Я уважно подивилась на нього і запитала:
— Навіщо?
— Вам необхідно з приводу цього поговорити з компетентними людьми. Це мова великого російського народу.
— А що, Україна забороняє великому народу говорити його мовою? Чоловік з газетами поквапливо вийшов із вагона.
Я сумно подивилась йому вслiд. Боже праведний, на десятому році незалежності кожен свідомий житель України вже уяснив: я — українець, і моя рідна мова — українська. А щодо інших мов — то особиста справа кожного з нас.
