Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

18 липня, 2001 - 00:00


18 липня

— Чи добре бути пенсіонером? У них — так, у нас — ні? У них — чудові пенсії, стабільні соціальні пільги, державний захист, приємний зовнішній вигляд, гарний настрій, гідний відпочинок, круїзи і таке інше. У нас — пенсіонер традиційно з вiзком, у поношеному вицвілому одязі, з досить незадоволеним і скривдженим виразом обличчя, різкими розмовами про уряд і ностальгією за минулими часами, з довжелезними чергами у поліклініках та інше. А навіщо, власне, порівнювати? Вони — це вони, а ми — це ми. Просто наші пенсіонери ніяк не можуть зрозуміти — життя не обмежується офіційно встановленим пенсійним віком, а продовжується і потім. І треба, щоб воно було не менш активним. І до улюблених свят необхідні обновки (нехай малесенькі, але необхідні), і косметика, і парфуми, і одеколони також для них є. І не треба поспішати з кепочками та хусточками. І ході не можна дозволяти змінюватися... А просто треба жити. Не доживати, а саме жити.

Олена АЛЕКСЕЙЧУК, «День»
Газета: