5 травня
Велика кількість жебраків на вулицях столиці вже давно стала частиною міського пейзажу. Сумні історії деяких «закарпатських погорільців» і «чеченських біженців» викликають щирі сумніви в їх достовірності. Побачивши ж осіб інших — виснажених, старечих — руки мимовільно тягнуться до кишені в пошуках дрібних грошей. Хоч зовнішність — штука брехлива, що часом призводить до казусів...
...Громадянин N, в минулому відомий український журналіст, а нині — почесний одержувач державної пенсії, тихо брів у бік свого гаража, щоб сісти за руль заробленого за довгі роки праці автомобіля. Шлях був неблизький, роки брали своє, та й наявність милиць, як не крути, не рятує від відсутності однієї ноги. Крім того, нова київська тротуарна плитка в зимовий час нагадує льодовий стадіон, де і здоровому та молодому нескладно зламати собі одну з кінцівок. Ось і доводилося громадянинові N з надзвичайною обережністю рухатися по самому краю проїжджої частини.
На пішохідному переході шлях громадянинові N перегородив автомобіль з розряду явно недешевих. Затоноване скло повільно опустилося, і жіноча рука в елегантному золотому браслетi... простягла старому гривню. Обуренню скривдженого «презентом» почесного пенсіонера не було меж, і реплікою «за кого ви мене приймаєте» спілкування не обмежилося. Машина з «меценаткою», яка так нічого і не зрозуміла, зникла за горизонтом...
...Залишилося додати, що через декілька днів після цієї події на тій же ділянці шляху у невдалого громадянина N відбулася ще одна зустріч. Куди більш образлива для почесного українського пенсіонера. На цей раз — з «професійним жебраком», який прийняв старого... за бізнес-конкурента, що зайняв не свою територію.
