29 березня
«Купив права за сало» — часто доводилося чути таку репліку на адресу горе-водіїв. А от за останніми своїми спостереженнями хочеться зробити такий висновок стосовно працівників ще однієї професії, звичайно, не всіх. Та й «сало» доречніше, певно, замінити на «зелень».
Потрібно було купити ліки, якщо точніше — вітаміни всім відомої серії «мульті-табс». Не дешево коштують, тож і запитували в кожних аптеках — і не спроста, різниця в ціні понад 7 гривень. Та несподівано для себе зіткнулася з некомпетентністю деяких фармацевтів, причому такою, що лякала. Замість вітамінів «В-комплекс», які я запитувала, мені пропонували «В-каротин», запевняючи, що це потрібні мені ліки. В іншій—зовсім без якихось «В»-позначок подавали упаковку й переконували, що це все одно. Про якісь замінники нічого мені повідомити не могли деякі фармацевти (скоріше, просто продавці) приватних міні-кіосків, тоді, як у державних аптеках провізори давали вичерпну відповідь. Фармацевт аптечного кіоску поліклініки міг пояснити різницю між певними ліками, порадити з дозуванням, протипоказаннями, а продавець вуличного аптечного лотка «плавав» у найелементарнішому. Стало страшно. Якби я підійшла до першого-ліпшого зустрічного пункту й купила ліки, довіряючи продавцю в білому халаті? І не дай Боже, щось серйозніше, ніж вітаміни...
