ЩОДЕННИК

І в сотий раз, коли перед вами виростають стіни — боріться. До останньої краплини. Поки в нутрі живе натхнення говорити. Словом, ділом, тілом та душею. Зверніться подумки до Бога. Скріпіть серце молитвою й вірою в себе. Прогинайтесь в різні боки, маневруйте, уявіть, що ви на сцені (можливо, зараз ваша найважливіша партія?). І у ваш монолог мають повірити невблаганні, байдужі слухачі. Видаліть зі своєї свідомості безвихідь. Її не існує, вона є міф, який тільки перепона на шляху до омріяного результату. Ви витесуєте свою долю із грубого дерева, яке піддасться, якщо ваш дух буде наполегливим. Загартовуйте його й зрозумійте, що «не святі горшки ліпили» і всі промахи, невдачі — лише привід для більших перемог. Головна істина проста. Недарма в законі божому сказано: живіть, як птахи. Даний Богом день цінуйте, як найдорожчий скарб. Наче на важіль поклали дві найбільші перепони: гординю та марнославство і ваше завдання зберегти рівновагу. Пройти по містку, зберігши вогник свічки в середині душі, щоб сяяти рівно, випромінювати світло, яке обов’язково проб’ється крізь щілини стінних перепон. А вже там, за бетонними брамами, вас безперечно побачить той, хто допоможе зійти на омріяну стежку. І в той момент не забудьте подумки подякувати Богу, котрий весь час йшов поруч з вами.