31 січня
Хоч би що там говорили, а Україна — держава багата. І знаєте, чому? Адже існує така теорія: в забезпечених сім’ях дітей мало, а в тих, де «в кишені — вітер віє» дітлахів — один менший за іншого. Ось і виходить за такою логікою, що Україна — країна небідна. І прагне стати ще багатшою, бо не поспішає плодитися і продовжувати свій рід.
Жарти жартами, але, як говориться, «і було б дуже нам смішно, коли б не було так сумно». Плодів для оптимізму в цьому плані — кіт наплакав. По Україні, загалом, і на Херсонщині — зокрема. Ця далеко не найквітучіша область, як осколок розбитого дзеркала, відтворює весь трагізм української демографії. Нас — українських громадян — уже далеко не приснопам’ятні 52 млн., а нас — херсонців — за останні 5 років поменшало на 49 тис. Тож звідки йому взятися, позитивному сальдо в роддомівській бухгалтерії? У пологових будинках, як дорому гостю, раді будь-якій жінці, готовій запалити зірку нового життя на тьмяному небосхилі нашого буття. Але,на жаль, дітей народжується все менше і менше. Серед них, на жаль, все більше і більше небажаних. І ось у нас уже не вистачає дитячих будинків.
Але досить про погане. Хоч би що там говорили, а Україна — держава багата. І не міфічними бочками з дукачами гетьмана Орлика. Вона багата своїм багатим минулим. Вона багата своїм багатим майбутнім. Своїми людьми вона багата. Ось і ще одна людина народилася. Здрастуй, українець! Ти — бажаний гість на цій землі. Ти — її майбутній господар.
