2 червня
130 років тому наш співвітчизник доктор Сергій Подолинський збагатив українську та світову економічну думку низкою новаторських парадигм. Відкинуті тодішніми опонентами українського інтелектуала, наляканими його новаціями, нині вони потребують невідкладного втілення.
Парадигма симбіотичності мислення, основою якої стала спроба українського новатора поєднати фізичне з економічним, закладає підвалини подальшого масштабного синтезу наукового знання та економіко-філософської культури загалом. Нагальним є створення цілісної теоретичної економії, фундаментальною складовою якої стане фізична економія, а з неї випливатиме, їй підпорядковуватиметься та її доповнюватиме політична економія.
Пріоритетне завдання науковців полягає у творенні на засадах симбіозу економічного мислення знання, покликаного бути достатнім у сенсі його сприяння продовженню життєдіяльності сучасних і майбутніх поколінь. Феномен парадигми достатності вимагає її поширення на весь масив наукових, освітніх та прикладних економічних знань.
Симбіотичність та достатність мислення — це питомі якості української економіко-філософської культури, розвинуті в процесі її самотворення протягом століть і тисячоліть. Загрозливі виклики, що постають нині перед людством, потребують наполегливого культивування цих якостей, їхньої імплементації у визначальні для суспільного буття сфери мислення, господарювання та урядування, активного поширення як питомо притаманних українству в континентальному та глобальному інтелектуальному просторі.
Україні належить ініціювати скликання у Києві Міжнародного фізико-економічного форуму. Адже, на глибоке переконання сучасного українського мислителя Миколи Руденка, «київським вченим є що сказати світу». Форум покликаний і спроможний стати планетарною трибуною формулювання гуманних відповідей на глобальні виклики. Щорічне проведення форуму даватиме змогу засобами достатньої економіко-філософської культури торувати шляхи до земного безсмертя. Ця культура ставатиме дедалі величнішою, підпорядковуючи високодостойній меті продовження життя на Землі найвидатніші здобутки національного та загальнолюдського генія.
