ЩОДЕННИК

1 червня

У дитинстві всі ми чули від батьків та дорослих людей, мовляв, як же швидко спливає час... Тоді здавалося, що він повзе, наче стара-престара черепаха, і нічого більш довгоочікуваного, ніж скоріше подорослішати, не було.

Однак вже зараз починаєш усвідомлювати, наскільки праві були батьки. Сьогодні я не рахую дні до вихідних, як у школі, а лише в неділю встигаю помітити, що промайнув цілий тиждень. Невже так швидко? Іноді так і хочеться сказати йому (часу): «Зупинись! Хоча б на мить...»

Але він не зупиниться, а тільки продовжить свій безкінечний хід. Ми самі повинні навчитися цінувати і насолоджуватися кожною хвилиною нашого життя, кожною секундою. Адже воно прекрасне! Таке довге і водночас таке коротке.