20 травня, 2010 - 00:00
20 травня
Кохання. Таке прекрасне та окриляюче почуття, але таке скороминуще. Кохаєш, віддаєшся, заради... Отримуєш ніж у серце і заліковуєш усе життя рану, що кровоточить.
Саме заліковуєш, бо вона ніколи не перестане боліти. Кохаєш, віддаєшся, одружуєшся, народжуєш дітей, а потім розумієш — усе, що ти робиш не має віддачі. А там і розлучення не за горами. Як на мене, потрібно, щоб любили тебе, а не ти.
Мине час, і не помітиш, як з’явиться звичка, згодом повага, а там і до любові недалеко. Моя вам порада, любіть, в першу чергу, себе. З власного досвіду — добро та любов карається.
Газета:
Рубрика: