21 жовтня
У дворі мого будинку вирили яму. Нічого незвичайного в цьому немає. Подібного роду комунальні перешкоди копають невтомнi муніципальні службовці на цьому місці по декілька разів на рік. Яма нагадує солідних розмірів протитанковий рів. У ньому щодня метушаться декілька чоловік — шукають прорив водопроводу.
З власного досвіду мешканці нашого будинку знають, що дана операція триватиме декілька місяців, після чого яму зарівняють і так-сяк покладуть на місце прориву асфальт. І так — до наступної аварії. Подібні перешкоди цілий рік видно по всьому місту. Комунікації постійно виходять із ладу. Якось я спробував з'ясувати причину такої вселенської біди. Високопоставлений чиновник терпляче i з гумором роз'яснив, що причина проривів не стільки в допотопному станi комунікацій, скільки в банальному відключенні води. Коли її знову включають, то вода з величезною силою «б'є» в трубу. Ось тут-то й утворюються прориви. Нічого незвичайного тут немає. Просто необхідно не відключати воду в квартирах. Для цього люди повинні за неї справно платити. А оскільки більшість мешканців міста не мають роботи й коштів для існування, то регулярно не платять за комунальні послуги. От і доводиться відключати в будинках на декілька годин воду.
Уже вийшовши на вулицю, я зрозумів, що не поставив головного запитання — хіба дешевше постійно лагодити комунікації, створюючи при цьому незручності масі людей? Повертатися не став, бо відповідь і так очевидна: ніхто не буде докоряти керівництву за те, що ремонтні служби усувають пошкодження, навіть якщо їх можна уникнути.
