13 травня
Зустріч у поліклініці двох жінок, які, вочевидь, давні знайомі, була приємною, бо вони довго та енергійно розмовляли, доповнюючи свою розмову жестами та сміхом.
Одна з них лікар, у білому халаті, уважно та зацікавлено слухала ту, іншу, котра стояла разом зі своєю донькою і в гарному настрої вела розмову.
— Ось! Цього року закінчує університет, іноземні мови! Буде мати солідний диплом. Тепер лише б роботу гарну знайти, — з гордістю за свою доньку сказала жінка.
— Та... Що там солідний диплом! — недбало відповіла її знайома , лікар. — Заміж! Заміж солідно вийти, — ось проблема для дівчини! І то набагато складніше сьогодні, аніж отримати диплом престижного вузу.
Після такої коректної поправки розмови знайомої, приємна усмішка жінки вмить зчезла з її обличчя.
А знайома — лікар — співчутливо подивившись на її доньку, сказала на прощання:
— Удачі тобі, дівчинко, в особистому житті!
