З такою старанністю та завзяттям вибудовувала «оборонні мури», все до дрібнички намагалася передбачити-прорахувати, щоб життя не накрило мокрим рядном. І на тобі! Земля під ногами хитається, хапаєшся руками за повітря — рятуйте! А що, власне, сталося? Як подумати, нічого страшного. Просто все обридло. Мабуть, це просто забилися, забруднилися внутрішні «фільтри», які пропускають крізь себе життєві враження. Здавалося, вже майже звикла до постійної непевності, убогості, сірості... І раптом — така нехіть. Як же їх прочистити, ці фільтри, відновити? Хіба ти не знаєш рецептів? Хтось напивається до чортиків, хтось притьмом біжить у гучну компанію, хтось іде на сповідь до священика, інший згадує про забуте кохання...
...Пригадуєш, коли родичка потрапила в опіковий центр, ти, буваючи там щодня і надивившись на чужі муки, сказала собі: «Як нападе хандра, приходь сюди безоплатною нянечкою: виносити судна, змочувати губи, мити підлогу». І що ж — хоч разок прийшла? І не заспокоюй себе старим, як світ, виправданням «немає часу». Кажеш «фільтри забруднились»? Якби то тільки «фільтри»...
