ЩОДЕННИК

Моя подружка нещодавно вийшла заміж. Не знаю як для кого, але для мене це було дещо несподівано — враховуючи непростий характер Ілонки й нелюбов до готування, майбутній чоловік мав бути ледь не янголом. Але, як кажуть, «кохання творить дива» — молода дружина вразила нас, гостей, кулінарними шедеврами, а ніжні прізвиська, якими вона нагороджувала чоловіка, прикрасили б кожен романтичний фільм... А ще моя одеситка заговорила чудовою українською, причому без жодного акценту, як справжнісінька «західнячка». Адже раніше вона сипала такими «перлинами», як «я чуть-чуть в маршрутке», «на следующей ни разу не выходите?» й т.ін. Але діамантом серед цих перлин стала відповідь на запитання колишньої хазяйки квартири. Коли та з’явилась, Ілона пакувала свої речі, плануючи переїхати до чоловіка, і на здивовано-ображене «чому виїжджаєш, може, щось не сподобалось?» — простодушно відповіла: «Да нет, все хорошо... Я на днях случайно вышла замуж...» Далі можна було не продовжувати, хоча ми, наприклад, звикли до її таких «вставних слів»...