10 грудня
Вмикаєш ТБ — клац-клац — політичне базікання. Ілюзорна гонитва цих Ю. і Я., вилеплених із одного тіста, викликає нудотне роздратування. Вимикаєш ТБ. Всеохоплююча національна терпимість вже стала чимось напрочуд звичним. Українське суспільство перетворилося на водорості, дивуючи своєю млявістю. Таку яскраву маргінальність, напевно, можна пояснити зневірою в позитивний результат відкритої реакції на політичну ситуацію в країні. Ажде достатньо прикладу помаранчевої. Серія оплачуваних мітингів взагалі стерла нормальне уявлення вираження протесту. Забудівля історичних культурних центрів, розквіт корупції, зпустошенність резервних фондів лікарень, динамічний розвиток молодіжного алкоголізму й наркоманії — здається, мотивів до внутрішнього поштовху більше, ніж достатньо. Та суспільство виробило стійкий імунітет до всіляких провокацій та актів протесту. На користь владі... Все ніяк не збагну: пануючий хаос приведе до повного деградування населення чи до еволюційного, хай і такого ганебного розвитку? Еволюція — непередбачувана панна. хочеться вірити, що мозкова частина організму не дрейфує.
