Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Щоденник

14 грудня, 2011 - 00:00

14 грудня

Пам’ять про невинно убієнних і замучених голодоморами невідривна від надії на виживання ненароджених і сущих. Та цьогорічна зустріч зі співпланетянами для семимільярдного жителя Землі виявилася прикро непривітною. До його появи на світ окремі із землян поставились насторожено-запитально: «А чи вистачить ресурсів?». І це так мислять ті, хто мав би подбати про сталий розвиток! Це їх мають вважати нащадки своїми адвокатами?! Насправді проблему народонаселення загострює не так нестача, як неефективність продукування і несправедливість розподілу життєво необхідних благ. Українство підтверджує це історією господарювання та здобутками науковців. У часи, коли частина людства, вичерпавши продовольчу «нішу», брала іноплемінників у полон чи навіть з’їдала їх, людність прадавньої України опановувала хліборобство. Кмітливий гурман і в ХХІ ст. завважить атавізми в меню національних кухонь. Бо якщо в Україні гостя почастують борщем, варениками, голубцями тощо, то в найфешенебельніших рестораціях світових столиць можуть пригостити жабою чи змією, що уособлюють рудименти харчування далеких пращурів. ...С.Подолинський свого часу довів, що чисельність людства може складати кілька десятків мільярдів осіб. Бо завдяки землеробству здатне багатократно нарощувати життєдайну енергію у вигляді продуктів харчування. В.Вернадський розвивав ідею автотрофності людини, порушену вчителем Подолинського К.Бернаром, котрий не бачив речовинної відмінності між рослинами і тваринами як живими істотами. Новаторським осягненням майбутнього, творцем якого мав би стати нинішній землянин-ювіляр, володів наш сучасник М.Руденко. Він бачив Землю як пастку для космічних променів, котрі, намагаючись вирватися з неї, виробляють стратегію на мільярди років, стаючи земноводними, птахами, врешті — космонавтами. Так належить розуміти місію українців Поповича, Берегового, Каденюка, Скрипочки, котрі, втілюючи замисли Ю.Кондратюка, С.Корольова, М.Янгеля, протоптали космічну стежку для нащадків. ... І хтозна, можливо, астронавтом, чия нога першою ступить на котрусь із далеких планет, буде саме новонароджений семимільярдний житель Землі, котрий також, імовірно, може бути українцем.

Володимир Шевчук, професор
Газета: